наперти
Смотреть что такое "наперти" в других словарях:
наперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збиратися — I = зібратися 1) (опинятися в одному місці, в однієї особи / в одних руках), громадитися, гуртуватися, нагромаджуватися, нагромадитися, згромаджуватися, згромадитися; зосереджуватися, зосередитися, концентруватися, стягатися, стягтися, стягнутися … Словник синонімів української мови
навалюватися — 1) = навалитися (натискаючи, лягаючи, опускаючись, придавлювати своєю вагою), налягати, налягти, напирати, наперти; напосідати, напосісти, насідати, насісти (зазв. про дії людей) Пор. давити I, наступати I, 2) 2) = навалитися (накидаючись на… … Словник синонімів української мови
наступати — I 1) (ведучи активні воєнні дії, рухатися вперед на супротивника); насуватися (великою силою) 2) (на кого рухаючись уперед у напрямі до кого н. і наближаючись упритул, навалюватися на нього, тіснити його), напирати, наперти, насуватися,… … Словник синонімів української мови
тіснити — 1) (кого що й без додатка примушувати відходити, відступати тощо), відтісняти, відтіснити, тиснути, натискати, натискувати, натиснути, насідати, насісти (на кого що й без додатка), налягати, налягти (на кого що й без додатка); напирати, наперти… … Словник синонімів української мови
